ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ НАЙТИ ИНФОРМАЦИЮ ВОСПОЛЬЗУЙТЕСЬ ПОИСКОМ


БИОГРАФИЯ


  • Биография писателей

  • Биографии актрис ( актёров )

  • Биографии певцов

  • Политические деятели / Биография политических деятелей


  • БІОГРАФІЯ

  • Біографія співака

  • Біографія письмеників

  • Біографії актрис ( акторів )

  • Політичні діячі



  • У НАС ИСКАЛИ


  • БІОГРАФІЯ ГРУШЕВСЬКИЙ

  • ЛІНА КОСТЕНКО БІОГРАФІЯ

  • БІОГРАФІЯ ЛЕСЯ УКРАЇНКА

  • БІОГРАФІЯ ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

  • БІОГРАФІЯ АННА АНДРЕЕВНА АХМАТОВА

  • БІОГРАФІЯ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ЛОМОНОСОВ

  • БІОГРАФІЯ БАСТА

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВОРОНИЙ

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ

  • БІОГРАФІЯ МАРКО КРОПИВНИЦКИЙ

  • БІОГРАФІЯ СТАС МИХАЙЛОВ

  • БІОГРАФІЯ ІВАН ГНАТЮК


  • Новый
    Восстановить
    RSS ПОДПИСКА
    СТАТИСТИКА

    Біографія (грец. bios життя і grafo - пишу; життєпис) - послідовне зображення життя якого або особи від народження його до смерті. Завдання біографа, за визначенням Т. Карлейля, в тому, щоб «намалювати вірну картину людського земного мандрування». Не обмежуючись простим викладом зовнішніх фактів життя і цим відрізняючись від curriculum vitae і некролога, біографія ставить собі за мету якомога повніше зобразити духовне обличчя даної особи в усіх його проявах. Якщо з біографії вибираються тільки деякі характерні риси з життя та діяльності даної особи, то тоді виходить характеристика. Біографічна література надзвичайно велика. Біографи були вже в класичній старовині; такі, напр., Плутарх і Тацит. Зап.-Євр. середньовіччя знало біографії майже виключно у вигляді життєписів святих, але з XVI ст. з'явилися біографії людей світських. До-петровська Русь з особливою любов'ю займалася біографіями святих, але поряд з цим у словниках того часу, так званих Азбуковниках, зустрічаються біографії та іншого роду діячів, напр., Давньо-грецьких філософів. Біографія має надзвичайно важливе значення для цілого ряду наукових дисциплін, що мають те чи інше ставлення до людської особистості - психології, історії, педагогіки, соціології тощо, тому серед деяких наукових діячів виникла думка про організацію Біографічного Інституту для систематичного, всебічного наукового вивчення біографій « Інститут повинен являти собою як би графічну пам'ять людства, передаючи з покоління в покоління накопичений людьми життєвий досвід і знання. Разом з тим інститут повинен бути міжнародним адресним столом, де буде зареєстрований всякий, що відзначив так чи інакше свій життєвий шлях ».








    БОРИС ОЛШНИК
    БОРИС ОЛШНИК
    (Нар. 1935 p.)

    Народився Борис Ілліч Олійник 22 жовтня 1935р. в с. Зачепилівка на Полтавщині.
    Вірші почав писати в шкільному віці. Він «топтав стежку до п'ятого класу
    Зачепилівської семирічки», коли побачив у новосанжарівській райгазеті
    «Ленінським шляхом» свій невеличкий вірш і своє прізвище.
    1953р., після закінчення шкільного навчання, вступив на факультет журналістики
    Київського університету імені Т. Г. Шевченка, а вже 1958р. розпочав роботу в
    редакції газети «Молодь України». Поет і журналіст, часто їздив у відрядження,
    зокрема на ударну комсомольську будову — Лисичанський хімкомбінат, про неї ж і
    про молоде місто Сєвєродонецьк надрукував у газеті серію нарисів і видав
    документальну повість «За Сіверським Дінцем» (1959).
    Пережите в дитинстві та в роки молодості склало основу першої його збірки поезій
    «Б'ють у крицю ковалі» (1962).
    Друга збірка — «Двадцятий вал» (1964), відзначена Республіканською
    комсомольською премією ім. М. Островського.
    Б. Олійник пише своєрідні віршовані «портрети» — монологи про сільських
    трудівників, як-от хворого хлібороба («Про хоробрість»), інваліда з фронту
    («Дядько Яків»), «співрозмову» зі скромною вчителькою В. І. Левкович
    («Формула»), присвячений М. Рильському вірш «Пісня», автобіографічні нотатки
    «Про себе».
    Виходять збірки «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Відлуння» (1970), «Рух» (1973).
    Вражає різноманітність поетичної творчості Олійника: задушевно-ліричне слово про
    матір («Мати»); філософський роздум про непорушність зв'язку людини із землею
    («Заземлення»); сокровенне, інтимне («Дума про Аеліту», «Ти чекай...»); лірика,
    сповнена драматизму та конфліктності: «Балада про вогонь і принципи», «Ринг»,
    «Триптих пильності», «Засторога», ряд віршів з циклу «Коло» та ін.;
    публіцистичність у «Триптиху пильності» та в такому ж чілійському триптиху «На
    тривожній струні».
    Ліризму сповнені цикли «Сковорода і світ», «Досвід», «На лінії тиші», «При
    гончарному крузі. Олесеві Гончару», «Сиве сонце моє. Пам'яті матері».
    Навпаки, драматичні, гострі поезії — «В рамі прицілу», «Прометей приручений»,
    «Про черги», «Погоня... І постріл...».
    Поет застосовує також умовність, вигадку, елементи казки, фантастики, алегоричну
    та символічну образність у таких творах, як «Принцип», «Про середину», «Притча
    про ноги», «Притча про славу», «У поета гроші завелись» та ін.
    У збірці «Заклинання вогню» (1978) поет вмістив цикл віршів «Від Білої хати до
    Білого дому...»
    Найбільш відомими та значними поемами Б. Олійника є:
    — поема «Сиве сонце моє», укладена із дев'яти віршів, написаних різними
    розмірами;
    — «Дорога»;
    — «Рух»;
    — «Доля»;
    — «Урок»;
    — поема-цикл «У дзеркалі слова»;
    — поема, історичний твір «Дума про місто», написана до 1500-ліття Києва.
    Поет є лауреатом Державної премії СРСР (1975, за книгу «Стою на земле») і
    Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1983, за книги «Сива ластівка», «У
    дзеркалі слова», «Дума про місто»).
    Свою творчу роботу він завжди поєднував з активною громадською діяльністю. В
    1971 — 1973pp. та з 1976-го року він — секретар правління Спілки письменників
    України, секретар правління Спілки письменників СРСР, секретар парткому
    Київської письменницької організації. Був депутатом Верховної Ради УРСР 10-го і
    11-го скликань.
    • Комментариев: 0
    • Просмотров: 165
    Дополнительно
    Комментарии к записи
    Добавить свой камментарий