ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ НАЙТИ ИНФОРМАЦИЮ ВОСПОЛЬЗУЙТЕСЬ ПОИСКОМ


БИОГРАФИЯ


  • Биография писателей

  • Биографии актрис ( актёров )

  • Биографии певцов

  • Политические деятели / Биография политических деятелей


  • БІОГРАФІЯ

  • Біографія співака

  • Біографія письмеників

  • Біографії актрис ( акторів )

  • Політичні діячі



  • У НАС ИСКАЛИ


  • БІОГРАФІЯ ГРУШЕВСЬКИЙ

  • ЛІНА КОСТЕНКО БІОГРАФІЯ

  • БІОГРАФІЯ ЛЕСЯ УКРАЇНКА

  • БІОГРАФІЯ ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

  • БІОГРАФІЯ АННА АНДРЕЕВНА АХМАТОВА

  • БІОГРАФІЯ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ЛОМОНОСОВ

  • БІОГРАФІЯ БАСТА

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВОРОНИЙ

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ

  • БІОГРАФІЯ МАРКО КРОПИВНИЦКИЙ

  • БІОГРАФІЯ СТАС МИХАЙЛОВ

  • БІОГРАФІЯ ІВАН ГНАТЮК


  • Новый
    Восстановить гинекология в краснодаре - самая подробная информация у нас бесплатные объявления в зеленограде - информация здесь
    RSS ПОДПИСКА
    СТАТИСТИКА

    Біографія (грец. bios життя і grafo - пишу; життєпис) - послідовне зображення життя якого або особи від народження його до смерті. Завдання біографа, за визначенням Т. Карлейля, в тому, щоб «намалювати вірну картину людського земного мандрування». Не обмежуючись простим викладом зовнішніх фактів життя і цим відрізняючись від curriculum vitae і некролога, біографія ставить собі за мету якомога повніше зобразити духовне обличчя даної особи в усіх його проявах. Якщо з біографії вибираються тільки деякі характерні риси з життя та діяльності даної особи, то тоді виходить характеристика. Біографічна література надзвичайно велика. Біографи були вже в класичній старовині; такі, напр., Плутарх і Тацит. Зап.-Євр. середньовіччя знало біографії майже виключно у вигляді життєписів святих, але з XVI ст. з'явилися біографії людей світських. До-петровська Русь з особливою любов'ю займалася біографіями святих, але поряд з цим у словниках того часу, так званих Азбуковниках, зустрічаються біографії та іншого роду діячів, напр., Давньо-грецьких філософів. Біографія має надзвичайно важливе значення для цілого ряду наукових дисциплін, що мають те чи інше ставлення до людської особистості - психології, історії, педагогіки, соціології тощо, тому серед деяких наукових діячів виникла думка про організацію Біографічного Інституту для систематичного, всебічного наукового вивчення біографій « Інститут повинен являти собою як би графічну пам'ять людства, передаючи з покоління в покоління накопичений людьми життєвий досвід і знання. Разом з тим інститут повинен бути міжнародним адресним столом, де буде зареєстрований всякий, що відзначив так чи інакше свій життєвий шлях ».








    Григорій Федорович Квітка-ОСНОВ'ЯНЕНКО
    Григорій Федорович Квітка-ОСНОВ'ЯНЕНКО
    (1778 — 1843)

    Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім — Основ'яненко) в с.
    Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім'ї. Служив комісаром у народному
    ополченні (1806 — 1807), директором Харківського театру (1812), був повітовим
    предводителем дворянства (1817 — 1828), совісним суддею, головою харківської
    палати карного суду.
    Проживаючи в с. Основа під Харковом або самому Харкові, Квітка-Основ'яненко брав
    участь буквально у всіх важливих освітньо-культурних починаннях, зокрема був
    ініціатором видання журналу «Украинский вестник», альманахів «Утренняя звезда» і
    «Молодик», першої збірки українських прислів'їв і приказок. Перебував письменник
    у творчій співдружності з колективом Харківського театру.
    Свої ранні фейлетони, статті, жартівливі вірші (10-ті—початок 20-х pp.)
    Квітка-Основ'яненко публікував переважно в харківській періодиці («Украинский
    вестник», «Харьковский Демокрит», «Харьковские известия»). З творів цього
    періоду найбільший інтерес читача викликали «Письма Фалалея Повинухина» — цикл
    сатиричних прозових фейлетонів, написаних у формі листів до видавців журналу від
    поміщика-невігласа («Украинский вестник», 1816 — 1817; «Вестник Европы», 1822).
    В кінці 20-х — на початку 30-х pp. написані шість російських сатиричних комедій,
    серед яких:
    1827р. — «Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе» (опублікована
    1840р.; за сюжетом і складом персонажів передує «Ревізору» Гоголя);
    1828р. — «Дворянские выборы» (стала сенсацією (понад тисячу примірників в Москві
    розкупили за два місяці), після прочитання Миколою І була заборонена цензурою).
    1829р. — «Шельменко — волостной писарь»;
    1830р. — «Ясновидящая» (не була опублікована через цензурну заборону).
    1832р. — повість «Маруся» українською мовою.
    1834р. — книга перша «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком
    Основьяненком», збірки прозових творів (повістей та оповідань) українською
    мовою.
    1836 — 1837рр. — книга друга збірки «Малороссийских повестей, рассказываемых
    Грыцьком Основьяненком».
    Ще ряд повістей та оповідань письменника публікується в журналах та альманахах,
    повість «Козир-дівка» виходить у Петербурзі окремим виданням.
    Прозові твори Квітки-Основ'яненка українською мовою поділяються на дві основні
    групи: бурлескно-реалістичні оповідання і повість; сентиментально-реалістичні
    повісті.
    До першої групи належать, зокрема, гумористичні оповідання «Салдацький патрет»
    (1833), «Мертвецький Великдень», «От тобі і скарб», «Пархімове снідання»,
    «Підбрехач», а також гумористично-сатирична повість «Конотопська відьма» (1833).
    Серед сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ'яненка — повісті «Маруся»
    (1832), «Козир-дівка» (1836), «Сердешна Оксана» (1838), «Щира любов» (1839).
    Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина.
    1835р. — соціально-побутова комедія «Сватання на Гончарівці»
    1838р. — соціально-побутова комедія «Шельменко-денщик» (написана російською
    мовою, центральний персонаж — Шельменко — говорить по-українськи), що вважається
    найвищим досягненням Квітки в драматургії.
    Серед численних прозових творів Квітки-Основ'яненка, написаних російською мовою,
    виділяються сатиричні романи «Пан Халявский» (1840) та «Жизнь и похождения Петра
    Степанова сына Столбикова» (1841, перший варіант — 1833, твір зазнав
    переслідування цензури), повісті «Ганнуся», «Панна сотниковна», «1812 год в
    провинции», оповідання «Званый вечер» із задуманого циклу «Губернские сцены»,
    історично-художній нарис «Головатый», близька за жанром до фізіологічного нарису
    повість «Ярмарка», фізіологічний нарис «Знахарь».
    1841р. — «Предания о Гаркуше».
    Кращі твори Квітки-Основ'яненка одними з перших представляли українську
    літературу загальноросійському й європейському читачеві: починаючи з 1837р. ряд
    його оповідань і повістей друкується в російських перекладах у Петербурзі та
    Москві; 1854р. в Парижі виходить французькою мовою «Сердешна Оксана». Трохи
    пізніше його твори перекладаються польською, болгарською, чеською мовами.
    • Комментариев: 0
    • Просмотров: 255
    Дополнительно
    Комментарии к записи
    Добавить свой камментарий




    онколог в липецке