ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ НАЙТИ ИНФОРМАЦИЮ ВОСПОЛЬЗУЙТЕСЬ ПОИСКОМ


БИОГРАФИЯ


  • Биография писателей

  • Биографии актрис ( актёров )

  • Биографии певцов

  • Политические деятели / Биография политических деятелей


  • БІОГРАФІЯ

  • Біографія співака

  • Біографія письмеників

  • Біографії актрис ( акторів )

  • Політичні діячі



  • У НАС ИСКАЛИ


  • БІОГРАФІЯ ГРУШЕВСЬКИЙ

  • ЛІНА КОСТЕНКО БІОГРАФІЯ

  • БІОГРАФІЯ ЛЕСЯ УКРАЇНКА

  • БІОГРАФІЯ ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

  • БІОГРАФІЯ АННА АНДРЕЕВНА АХМАТОВА

  • БІОГРАФІЯ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ЛОМОНОСОВ

  • БІОГРАФІЯ БАСТА

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВОРОНИЙ

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ

  • БІОГРАФІЯ МАРКО КРОПИВНИЦКИЙ

  • БІОГРАФІЯ СТАС МИХАЙЛОВ

  • БІОГРАФІЯ ІВАН ГНАТЮК


  • Новый
    Восстановить
    RSS ПОДПИСКА
    СТАТИСТИКА

    Біографія (грец. bios життя і grafo - пишу; життєпис) - послідовне зображення життя якого або особи від народження його до смерті. Завдання біографа, за визначенням Т. Карлейля, в тому, щоб «намалювати вірну картину людського земного мандрування». Не обмежуючись простим викладом зовнішніх фактів життя і цим відрізняючись від curriculum vitae і некролога, біографія ставить собі за мету якомога повніше зобразити духовне обличчя даної особи в усіх його проявах. Якщо з біографії вибираються тільки деякі характерні риси з життя та діяльності даної особи, то тоді виходить характеристика. Біографічна література надзвичайно велика. Біографи були вже в класичній старовині; такі, напр., Плутарх і Тацит. Зап.-Євр. середньовіччя знало біографії майже виключно у вигляді життєписів святих, але з XVI ст. з'явилися біографії людей світських. До-петровська Русь з особливою любов'ю займалася біографіями святих, але поряд з цим у словниках того часу, так званих Азбуковниках, зустрічаються біографії та іншого роду діячів, напр., Давньо-грецьких філософів. Біографія має надзвичайно важливе значення для цілого ряду наукових дисциплін, що мають те чи інше ставлення до людської особистості - психології, історії, педагогіки, соціології тощо, тому серед деяких наукових діячів виникла думка про організацію Біографічного Інституту для систематичного, всебічного наукового вивчення біографій « Інститут повинен являти собою як би графічну пам'ять людства, передаючи з покоління в покоління накопичений людьми життєвий досвід і знання. Разом з тим інститут повинен бути міжнародним адресним столом, де буде зареєстрований всякий, що відзначив так чи інакше свій життєвий шлях ».








    Василь Барка
    (Справжнє ім’я — Василь Костянтинович Очерет)
    (Народився 16 липня 1908)

    АВТОБІОГРАФІЯ
    16 липня 1908 — село Солониця: дата і місце народження.
    Село невелике, примітне тільки старовинною церквою, валами — рештками козацького
    табору Северина Наливайка — та широкими солончаками поблизу: звідти в час біди
    люди, приходячи за десятки верст, брали «ропу» замість соли; можливо, так було з
    вікопомної давнини.
    Батько відбув звичайну службу в козачих частинах і російсько-японську війну.
    Сім'я переїхала на відкритий степ, приблизно за п'ять верст від міста (Лубні),
    Валерій Шевчук
    (Народився 20 серпня 1939)

    САД ЖИТЕЙСЬКИЙ ДУМОК, ТРУДІВ ТА ПОЧУТТІВ
    Я народився 20 серпня 1939 року, а коли вже говорити дуже точно, то о 23.30 19
    серпня, але записаний був уже 20-м числом, у родині шевця (отже, я натуральний
    Шевчук) у місті Житомирі. Про рід свій знаю не так і багато, але дещо таки знаю.
    Прадід мій по батькові — Тимофій Шевчук — жив у селі Кам'янка під Житомиром і
    був кріпаком. Був зовсім малого зросту, і пан, жартуючи, одружив його з дуже
    високою дівчиною. Цей Тимофій мав чотирьох синів: Івана, Олексія, Захара і
    Романа. В селі залишився Захар, який мав дочку Христю, а може, ще когось, решта
    пішла в Житомир, бо землі на всіх не було, хіба на одного. Мій дід Іван працював
    Валентин ЧемерисВалентин Чемерис

    Валентин Лукич Чемерис народився 8 липня 1936 року в с. Заїченці на Полтавщині. Сорок років (з 1953 року) жив і працював у Дніпропетровську, де й розпочався його творчий шлях. 1971 року закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. О. М. Горького. Працював у радгоспі, на ряді підприємств Придніпров’я, в редакціях обласних газет, видавництві “Промінь”. У 1989 — 1993 роках був головою Дніпропетровської організації Спілки письменників України. Працював в адміністрації Президента України. Нині живе в Києві, працює в редакції газети “Літературна Україна”. Прозаїк. Видається з 1962 року, в тому числі й іноземними мовами. Автор 28 книг, серед яких історичні романи: з життя Давнього Риму “Скандал в імператорському сімействі” та Скіфії — “Ольвія” (видання 1983, 1985, 1990 та 1993 років), “Смерть Атея” (1990 рік, літературна премія імені Д. І. Яворницького); фантастичні — “Білий король детективу”, “Приречені на щастя” та інші. Валентин Чемерис також автор низки гумористичних творів (збірок “Хто на току, а хто на боку”, “Урок виховання”, “Коли спокушає диявол”, “Сватання по телефону”, “Гуморески”, “Вуса №3”, “Операція “Земфіра”; роману “Родина Гордія Залізняка”; лірико-гумористичної повісті “В понеділок після вибуху”). За збірку “Еліксир для чоловіків” у 1990 році йому присуджено республіканську премію в галузі сатири та гумору імені Остапа Вишні. У 1993 році вийшов роман В. Чемериса “Фортеця на Борисфені”, в якому розповідається про боротьбу за незалежність України. Цій же темі, тільки на іншому матеріалі, присвячено роман-есе “Президент”. У 1995 році вийшов історичний роман “Епірська відьма, або Олімпіада — цариця Македонська”. Повість “Я любила Шевченка” датується 1996 роком.
    Іван Іванович Пільгук

    Будуючи нове життя й нову культуру, ми зацікавлено придивляє-мось до життя минулого, беремо звідти необхідні уроки, черпаємо знання, науку й досвід
    (Іван Пільгук)

    Іван Іванович Пільгук народився 20 грудня 1899 року в селі Решетилівці на
    Полтавщині в селянській родині. Освіту здобув у початковій та вищепочатковій
    школах, у 1917 році закінчив педагогічні курси в Полтаві. Брав активну участь у
    громадянській війні, в партизанському загоні боровся з німецькими окупантами та
    з денікінцями. Згодом — учителював, співробітничав у газетах, почав писати
    художні твори.
    БРОВЧЕНКО Володимир Якович

    Бровченко Володимир Якович — український поет.
    Народився 1 червня 1931р. в с. Мала Виска, тепер місто Кіровоградської області.
    Закінчив 1955р. Одеський технологічний інститут харчової та холодильної
    промисловості.
    У 1973—1979рр. — головний редактор журналу «Дніпро», з 1979р. — голова правління
    Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном. Друкується з 1953р.
    Автор збірок «Шумлять жита» (1956), «Зустрічайте сонце» (1959), «Нерозстріляні
    зорі» (1966), «Найдорожче» (1981), «Навперейми літам» (1981), «Повернення з
    літа» (1985), роману у віршах «Як Мамай до Канади їздив» (1984) та ін.
    Деякі поезії покладено на музику.
    Окремі твори Бровченка перекладено російською та англійською мовами.