ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ НАЙТИ ИНФОРМАЦИЮ ВОСПОЛЬЗУЙТЕСЬ ПОИСКОМ


БИОГРАФИЯ


  • Биография писателей

  • Биографии актрис ( актёров )

  • Биографии певцов

  • Политические деятели / Биография политических деятелей


  • БІОГРАФІЯ

  • Біографія співака

  • Біографія письмеників

  • Біографії актрис ( акторів )

  • Політичні діячі



  • У НАС ИСКАЛИ


  • БІОГРАФІЯ ГРУШЕВСЬКИЙ

  • ЛІНА КОСТЕНКО БІОГРАФІЯ

  • БІОГРАФІЯ ЛЕСЯ УКРАЇНКА

  • БІОГРАФІЯ ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

  • БІОГРАФІЯ АННА АНДРЕЕВНА АХМАТОВА

  • БІОГРАФІЯ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ЛОМОНОСОВ

  • БІОГРАФІЯ БАСТА

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВОРОНИЙ

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ

  • БІОГРАФІЯ МАРКО КРОПИВНИЦКИЙ

  • БІОГРАФІЯ СТАС МИХАЙЛОВ

  • БІОГРАФІЯ ІВАН ГНАТЮК


  • Новый
    Восстановить
    RSS ПОДПИСКА
    СТАТИСТИКА

    Біографія (грец. bios життя і grafo - пишу; життєпис) - послідовне зображення життя якого або особи від народження його до смерті. Завдання біографа, за визначенням Т. Карлейля, в тому, щоб «намалювати вірну картину людського земного мандрування». Не обмежуючись простим викладом зовнішніх фактів життя і цим відрізняючись від curriculum vitae і некролога, біографія ставить собі за мету якомога повніше зобразити духовне обличчя даної особи в усіх його проявах. Якщо з біографії вибираються тільки деякі характерні риси з життя та діяльності даної особи, то тоді виходить характеристика. Біографічна література надзвичайно велика. Біографи були вже в класичній старовині; такі, напр., Плутарх і Тацит. Зап.-Євр. середньовіччя знало біографії майже виключно у вигляді життєписів святих, але з XVI ст. з'явилися біографії людей світських. До-петровська Русь з особливою любов'ю займалася біографіями святих, але поряд з цим у словниках того часу, так званих Азбуковниках, зустрічаються біографії та іншого роду діячів, напр., Давньо-грецьких філософів. Біографія має надзвичайно важливе значення для цілого ряду наукових дисциплін, що мають те чи інше ставлення до людської особистості - психології, історії, педагогіки, соціології тощо, тому серед деяких наукових діячів виникла думка про організацію Біографічного Інституту для систематичного, всебічного наукового вивчення біографій « Інститут повинен являти собою як би графічну пам'ять людства, передаючи з покоління в покоління накопичений людьми життєвий досвід і знання. Разом з тим інститут повинен бути міжнародним адресним столом, де буде зареєстрований всякий, що відзначив так чи інакше свій життєвий шлях ».


    Биография




    Біографія


    Костомаров Николай Иванович
    (1817 - 1885)

    Костомаров Николай Иванович [псевдонимы и криптонимы - Иеремия Галка, Иван Богучарове, Николай Н., Раввы, Н. К., Н. К-ва и др.] - украинский и российский историк, общественно-политический и культурный деятель, писатель, публицист , критик, этнограф и фольклорист, член-корреспондент Петербургской АН с 1876г. Родился 4 (16) мая 1817г. в слободе Юрасовцы, теперь Ольховатского р-на Воронежской области в семье русского помещика, мать - украинская из крепостных. Окончил 1837г. историко-филологический ф-т Харьковского университета. Под влиянием украинских фольклорных сборников увлекся собиранием и изучением народной поэзии, 1844 защитил магистерскую диссертацию «Об историческом значении русской народной поэзии». По окончании университета некоторое время служил юнкером в уланском полка, затем преподавал историю в гимназиях Харькова, Ровно, Киева,
    Костомаров Микола Іванович
    (1817 — 1885)

    Костомаров Микола Іванович [псевдоніми і криптоніми — Ієремія Галка, Иван Богучаров, Николай Н., Равви, Н. К., Н. К-ва та ін.] — український і російський історик, громадсько-політичний і культурний діяч, письменник, публіцист, критик, етнограф і фольклорист, член-кореспондент Петербурзької АН з 1876р. Народився 4(16) травня 1817р. в слободі Юрасовці, тепер Ольховатського р-ну Вороніжської області в сім'ї російського поміщика, мати — українка з кріпаків. Закінчив 1837р. історико-філологічний ф-т Харківського університету. Під впливом українських фольклорних збірників захопився збиранням та вивченням народної поезії, 1844р. захистив магістерську дисертацію «Об историческом значении русской народной поэзии». По закінченні університету деякий час служив юнкером в уланському полку, потім викладав історію в гімназіях Харкова, Рівного, Києва,
    Катря Гриневичева
    (1895 — 1947)

    Катря Гриневичева належить до того кола письменників, яке з'явилося на обрії української літератури на початку XX ст. Вона формувалася у колі прогресивних, демократично настроєних літераторів Західної України, підтримувала дружні стосунки з В. Стефаником, Марком Черемшиною, О. Кобилянською, О. Маковеєм, Г. Хоткевичем. Найбільше орієнтувалася вона на І. Франка, який перший помітив її
    небуденний письменницький талант і почав друкувати її твори у редагованих ним виданнях. К. Гриневичева (Катерина Василівна Гриневич) народилася 19 листопада 1875р. у містечку Винники біля Львова в родині дрібного службовця. Коли дівчинці минуло три роки, її батьки переїхали до Кракова. Тут і минули дитячі й шкільні роки, тут закінчила польську вчительську семінарію й розпочала писати польською мовою. У семінарії було заведено факультативне вивчення української мови для тих майбутніх учительок, що мали працювати в
    Панас Мирный
    (1849 - 1920)

    Панас Мирный (Панас Яковлевич Рудченко) родился 13 мая 1849 в семье
    бухгалтера уездного казначейства в городе Миргороде на Полтавщине. Незначительной
    было образование Панаса Рудченко, потому что после нескольких лет обучения в Миргородском
    приходском, а затем в Гадячском уездном училище четырнадцатилетний
    парень идет на собственный хлеб.
    Чиновничья служба Рудченко началась в 1863 году в Гадячском уездном суде.
    В следующем году он переходит в уездное казначейство помощником бухгалтера, а
    впоследствии, после кратковременного пребывания в Прилуках, занимает эту же должность в
    Миргородском казначействе. Так прошли первые восемь лет службы в небольших
    Панас Мирний
    (1849 — 1920)

    Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родині
    бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною
    була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському
    парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній
    хлопець йде на власний хліб.
    Чиновницька служба Рудченка почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому суді.
    Наступного року він переходить у повітове казначейство помічником бухгалтера, а
    згодом, після короткочасного перебування в Прилуках, займає цю ж посаду в
    Миргородському казначействі. Так минули перші вісім років служби в невеликих
    містах Полтавщини.
    На цей час припадають його перші спроби на ниві літературної творчості та
    фольклористичної діяльності. Частина зібраних П. Рудченком фольклорних
    матеріалів була згодом опублікована його братом Іваном Біликом у збірниках
    «Народные южнорусские сказки» (1869, 1870) та «Чумацкие народные песни»

    Дополнительно