ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ НАЙТИ ИНФОРМАЦИЮ ВОСПОЛЬЗУЙТЕСЬ ПОИСКОМ


БИОГРАФИЯ


  • Биография писателей

  • Биографии актрис ( актёров )

  • Биографии певцов

  • Политические деятели / Биография политических деятелей


  • БІОГРАФІЯ

  • Біографія співака

  • Біографія письмеників

  • Біографії актрис ( акторів )

  • Політичні діячі



  • У НАС ИСКАЛИ


  • БІОГРАФІЯ ГРУШЕВСЬКИЙ

  • ЛІНА КОСТЕНКО БІОГРАФІЯ

  • БІОГРАФІЯ ЛЕСЯ УКРАЇНКА

  • БІОГРАФІЯ ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

  • БІОГРАФІЯ АННА АНДРЕЕВНА АХМАТОВА

  • БІОГРАФІЯ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ЛОМОНОСОВ

  • БІОГРАФІЯ БАСТА

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВОРОНИЙ

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ

  • БІОГРАФІЯ МАРКО КРОПИВНИЦКИЙ

  • БІОГРАФІЯ СТАС МИХАЙЛОВ

  • БІОГРАФІЯ ІВАН ГНАТЮК


  • Новый
    Восстановить
    RSS ПОДПИСКА
    СТАТИСТИКА

    Біографія (грец. bios життя і grafo - пишу; життєпис) - послідовне зображення життя якого або особи від народження його до смерті. Завдання біографа, за визначенням Т. Карлейля, в тому, щоб «намалювати вірну картину людського земного мандрування». Не обмежуючись простим викладом зовнішніх фактів життя і цим відрізняючись від curriculum vitae і некролога, біографія ставить собі за мету якомога повніше зобразити духовне обличчя даної особи в усіх його проявах. Якщо з біографії вибираються тільки деякі характерні риси з життя та діяльності даної особи, то тоді виходить характеристика. Біографічна література надзвичайно велика. Біографи були вже в класичній старовині; такі, напр., Плутарх і Тацит. Зап.-Євр. середньовіччя знало біографії майже виключно у вигляді життєписів святих, але з XVI ст. з'явилися біографії людей світських. До-петровська Русь з особливою любов'ю займалася біографіями святих, але поряд з цим у словниках того часу, так званих Азбуковниках, зустрічаються біографії та іншого роду діячів, напр., Давньо-грецьких філософів. Біографія має надзвичайно важливе значення для цілого ряду наукових дисциплін, що мають те чи інше ставлення до людської особистості - психології, історії, педагогіки, соціології тощо, тому серед деяких наукових діячів виникла думка про організацію Біографічного Інституту для систематичного, всебічного наукового вивчення біографій « Інститут повинен являти собою як би графічну пам'ять людства, передаючи з покоління в покоління накопичений людьми життєвий досвід і знання. Разом з тим інститут повинен бути міжнародним адресним столом, де буде зареєстрований всякий, що відзначив так чи інакше свій життєвий шлях ».








    Иван Франко
    (1856 - 1916)

    Иван Яковлевич Франко родился 27 августа 1856г. в Подгорном поселке Нагуевичи
    Дрогобычского уезда в семье сельского кузнеца.
    Учился он в сельской школе, сначала в Нагуевичах, а затем в Ясенице солевых,
    в Губич, с 1864 по 1867 год - в Дрогобычской школе василиан, а потом в
    гимназии, которую закончил в 1875г.
    Его отец, Яков Иванович, умер, когда И. Франко было лишь около одиннадцати
    лет. Именно о смерти отца в 1871г. Франко написал свое первое стихотворение. Отчим
    хорошо отнесся к своего пасынка и дал ему возможность продолжать учебу. И
    вскоре у молодого гимназиста умерла и мать (1872 года), которую он очень любил и
    посвятил ей свои воспоминания в стихотворении «Песня и труд» (1883р.), в поэме «Думы на
    Іван Франко
    (1856 — 1916)

    Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856р. у підгірському виселку Нагуєвичі
    Дрогобицького повіту в родині сільського коваля.
    Вчився він у сільській школі, спочатку в Нагуєвичах, а потім у Ясениці Сільній,
    у Губичах; з 1864 по 1867 рік — у Дрогобицькій школі василіян, а далі у
    гімназії, яку закінчив 1875р.
    Його батько, Яків Іванович, помер, коли І. Франкові було лише близько одинадцяти
    років. Саме про смерть батька у 1871р. Франко написав свій перший вірш. Вітчим
    добре поставився до свого пасинка і дав йому змогу продовжувати навчання. Та
    невдовзі у молодого гімназиста померла і мати (1872 року), яку він дуже любив і
    присвятив їй свої згадки у вірші «Пісня і праця» (1883р.), у поемі «Гадки на
    Иван Чендей
    (1922 г. рожд.)

    Первым литературным учителем Ивана Чендея была народное творчество - сказка,
    легенда, песня-Коломыя. Их он слышал от матери, потом читал в журнале «Наш
    родной край ». Были еще рождественские вертепы с колядками-лицедеями, народные весенние
    забавы, похоронные причитания, гадания и заклинания, верховинские свадьбы ... Все
    это обогащало воображение, захватывало, впечатляло ...
    К моменту освобождения Закарпатья 1944p. от фашистов Иван Чендей был участником
    литературного сборника хустских гимназистов. Главной школой для будущего
    писателя стала работа в областной газете «Закарпатская правда», в редакцию
    которой он пришел в марте 1945p.
    Іван Чендей
    (1922 р. нар.)

    Першим літературним учителем Івана Чендея була народна творчість — казка,
    легенда, пісня-коломийка. Їх він чув від матері, потім вичитував у журналі «Наш
    рідний край». Були ще різдвяні вертепи з колядками-лицедіями, народні весняні
    забави, похоронні голосіння, ворожіння й заклинання, верховинські весілля... Все
    це збагачувало уяву, захоплювало, вражало...
    На час визволення Закарпаття 1944p. від фашистів Іван Чендей був учасником
    літературного збірника хустських гімназистів. Головною школою для майбутнього
    письменника стала праця в обласній газеті «Закарпатська правда», до редакції
    якої він прийшов у березні 1945p.
    Иван Сенченко
    (12 февраля 1901 - 9 ноября 1975)

    Наряду с Юрием Яновским прочный (хотя и противоположный ему стилю) беллетрист
    младшей, второй по революции, генерации, которая родилась уже в 20 веке и
    проявила себя только во второй половине 1920-х годов. Влюбленный (хотя нисколько не
    ослепленный своей любовью) наблюдатель современной ему жизни и человека, Сенченко
    создал себе собственное стилевое лицо, сочетая зрелый реализм с романтизмом,
    лирическая струя с сатирой и юмором.
    Иван Сенченко родился 1901 года в селе Натальивка (Шахивка) возле Червонограда на
    Полтавщине. Его отец Ефим, деклясований через малоземелье крестьянин, был
    одинаково и человеком села, и человеком города, работая в Червонограде чернорабочим,
    садовником, билетером кинотеатра, церковным регентом т.д. Иван Сенченко