ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ НАЙТИ ИНФОРМАЦИЮ ВОСПОЛЬЗУЙТЕСЬ ПОИСКОМ


БИОГРАФИЯ


  • Биография писателей

  • Биографии актрис ( актёров )

  • Биографии певцов

  • Политические деятели / Биография политических деятелей


  • БІОГРАФІЯ

  • Біографія співака

  • Біографія письмеників

  • Біографії актрис ( акторів )

  • Політичні діячі



  • У НАС ИСКАЛИ


  • БІОГРАФІЯ ГРУШЕВСЬКИЙ

  • ЛІНА КОСТЕНКО БІОГРАФІЯ

  • БІОГРАФІЯ ЛЕСЯ УКРАЇНКА

  • БІОГРАФІЯ ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

  • БІОГРАФІЯ АННА АНДРЕЕВНА АХМАТОВА

  • БІОГРАФІЯ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ЛОМОНОСОВ

  • БІОГРАФІЯ БАСТА

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВОРОНИЙ

  • БІОГРАФІЯ МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ

  • БІОГРАФІЯ МАРКО КРОПИВНИЦКИЙ

  • БІОГРАФІЯ СТАС МИХАЙЛОВ

  • БІОГРАФІЯ ІВАН ГНАТЮК


  • Новый
    Восстановить
    RSS ПОДПИСКА
    СТАТИСТИКА

    Біографія (грец. bios життя і grafo - пишу; життєпис) - послідовне зображення життя якого або особи від народження його до смерті. Завдання біографа, за визначенням Т. Карлейля, в тому, щоб «намалювати вірну картину людського земного мандрування». Не обмежуючись простим викладом зовнішніх фактів життя і цим відрізняючись від curriculum vitae і некролога, біографія ставить собі за мету якомога повніше зобразити духовне обличчя даної особи в усіх його проявах. Якщо з біографії вибираються тільки деякі характерні риси з життя та діяльності даної особи, то тоді виходить характеристика. Біографічна література надзвичайно велика. Біографи були вже в класичній старовині; такі, напр., Плутарх і Тацит. Зап.-Євр. середньовіччя знало біографії майже виключно у вигляді життєписів святих, але з XVI ст. з'явилися біографії людей світських. До-петровська Русь з особливою любов'ю займалася біографіями святих, але поряд з цим у словниках того часу, так званих Азбуковниках, зустрічаються біографії та іншого роду діячів, напр., Давньо-грецьких філософів. Біографія має надзвичайно важливе значення для цілого ряду наукових дисциплін, що мають те чи інше ставлення до людської особистості - психології, історії, педагогіки, соціології тощо, тому серед деяких наукових діячів виникла думка про організацію Біографічного Інституту для систематичного, всебічного наукового вивчення біографій « Інститут повинен являти собою як би графічну пам'ять людства, передаючи з покоління в покоління накопичений людьми життєвий досвід і знання. Разом з тим інститут повинен бути міжнародним адресним столом, де буде зареєстрований всякий, що відзначив так чи інакше свій життєвий шлях ».








    Василь Чумак
    (1901 — 1919)

    Три перші вірші поета “До праці”, “Не вам”, “Далі” були опубліковані в листопаді
    в 1917p., a 1918p. пролунав свіжий, бадьорий голос поета:
    Більше надії, брати!
    Місця сумніву нема —
    сміло і прямо іти,
    ширше ступать до мети
    з міццю, що скелі лама.
    Ці рядки, згодом покладені на музику, стали однією з улюблених пісень
    повстанців, що бачили в революції визволення від соціального й національного
    гніту. Проте самого поета серед них уже не було. Разом з Г. Михайличенком і К.
    Василь Стус
    (1938 — 1985)

    Василь Семенович Стус — український поет, літературознавець, правозахисник.
    Народився 6 січня 1938р. в селі Рахнівка на Вінниччині. Закінчив філологічний
    факультет Донецького педінституту, вчителював, працював у газеті. 1963р. вступив
    до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР у Києві, звідки
    його було відраховано за протести проти арештів у середовищі української
    інтелігенції. Належав до т. зв. «шістдесятників» — опозиційно настроєних
    представників творчої молоді, які активно боролися за відродження національної
    культури, протестували проти реставрації сталінізму. 1972р. В. Стуса арештовано
    разом з іншими українськими правозахисниками та засуджено до п'яти років таборів
    Василий Стус
    (1938 - 1985)

    Василий Семенович Стус - украинский поэт, литературовед, правозащитник.
    Родился 6 января 1938г. в селе Рахнивка на Винниччине. Окончил филологический
    факультет Донецкого пединститута, работал учителем, работал в газете. 1963г. вступил
    в аспирантуру Института литературы им. Т. Г. Шевченко АН УССР в Киеве, откуда
    был исключен за протесты против арестов в среде украинской
    интеллигенции. Принадлежал к т. н. «Шестидесятников» - оппозиционно настроенных
    представителей творческой молодежи, которые активно боролись за возрождение национальной
    культуры, протестовавших против реставрации сталинизма. 1972г. В. Стуса арестованы
    вместе с другими украинскими правозащитниками и приговорен к пяти годам лагерей
    • Раздел: ---
    • Автор: terramir
    • 5 февраля 12:02
    ВАСИЛИЙ СТЕФАНИК
    (1871 - 1936)

    Родился Василий Семенович Стефаник 14 мая 1871г. в с. Русов (теперь
    Снятинского района Ивано-Франковской области) в семье зажиточного крестьянина.
    1883г. Стефаник вступает в польской гимназии в Коломые, где с четвертого класса
    принимает участие в работе кружка гимназической молодежи. Участники кружка вели
    общественно-культурную работу среди крестьян (в частности, организовывали читальни.
    Стефаник-гимназист начинает пробовать силы в литературе. Из своих первых произведений
    Стефаник опубликовал без подписи только одно стихотворение. В соавторстве с Мартовичем
    написал два рассказа: "Нечитальник" (1888) и "Лумера" (1889).
    В 1890г. Стефаник в связи с обвинением в нелегальной общественно-культурной
    • Раздел: ---
    • Автор: terramir
    • 5 февраля 12:02
    ВАСИЛЬ СТЕФАНИК
    (1871 — 1936)

    Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871р. в с. Русові (тепер
    Снятинського району Івано-Франківської області) в сім'ї заможного селянина.
    1883р. Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу
    бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели
    громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні).
    Стефаник-гімназист починає пробувати сили в літературі. Зі своїх перших творів
    Стефаник опублікував без підпису лише один вірш. У співавторстві з Мартовичем
    написав два оповідання: “Нечитальник” (1888) та “Лумера” (1889).
    У 1890р. Стефаник у зв'язку із звинуваченням в нелегальній громадсько-культурній